Петр Порошенко наградил финалистов национальной премии «Global Teacher Prize Ukraine 2018».
Президент Украины Петр Порошенко и его жена Марина Порошенко провели День учителя в обществе лучших учителей страны — на церемонии награждения победителей национальной премии «Global Teacher Prize Ukraine 2018».
В приветственном слове Президент Украины отметил важность учителей в судьбе каждого человека, а также поделился уверенностью в росте престижности учительской профессии — во многом благодаря реформе Новая Украинская Школа.
“Если задать мне вопрос, какая из всех внедряемых и планируемых реформ самая главная, я отвечу, что прежде всего — реформа образования. И она уже начала давать результат. Если кто-нибудь сомневается, просто посмотрите на нынешних школьников, которые начали обучение по программе «НУШ». Вы увидите, что каждый будний день они с радостью спешат на уроки к своим педагогам — потому что они любят школу, они действительно хотят находиться, получать новые знания и развивать свои таланты. Эти изменения происходят не только благодаря внедрению новых законопроектов, это поколение детей воспитывается по-другому, что не может не давать свои плоды”.
Еще одним важным достижением реформы, по словам Петра Порошенко, стало инклюзивное образование. Президент в частности отметил, насколько много времени этому вопросу уделяет его жена, Марина Порошенко.
В завершение выступления Петр Порошенко лично высказал благодарность всем учителям, которые воспитывают детей в духе настоящего патриотизма, помогают им стать интеллектуалами. Президент наградил финалистов премии «Global Teacher Prize Ukraine 2018» ценными подарками.
“Я благодарен тем из вас, кто учит английскому языку украинскую полицию. Я благодарен тем, кто в Чернобыльской зоне воспитывает двести победителей олимпиад. Я благодарен тем, кто на Закарпатье способствуют объединению, а не расколу народа, как это делают те, кто не любит Украину. Вы делаете большое дело! Я благодарен Вам, Его Величество Учитель! Слава украинскому учителю!
Источник: https://vseosvita.ua/
Різний підхід до викладання різних мов — об’єктивна потреба
Позицію відомства з цього питання роз’яснила Міністерка освіти і науки України, Лілія Гриневич.
В першу чергу вона прокоментувала закон «Про освіту», відзначивши його переваги та важливість для українського суспільства. Далі промову Міністерки було присвячено докорам опонентів.
Ми надаємо корінним народам можливість вивчати в школах не тільки державну мову країни, але й їх рідну мову з певного принципу. Він полягає в тому, що в цих людей немає іншої країни, яка б надала їх мові підтримку, яка б розвивала її, допомогла термінологічному апарату в будь-яких сферах знань, встала б на захист їх культури та традицій. Це може лише Україна”, — пояснила Гриневич.
Вона нагадала, що наразі в Україні, окрім українського народу корінним визнано лише ще один — кримськотатарський. Причому, якщо брати в розрахунок підконтрольну територію, лише в Новоолексіївці діє школа, де є такий предмет — “кримськотатарська мова”. Тому окремий підхід в даному разі є цілком виправданим.
У своїй промові Лілія Гриневич звернулась до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, де йдеться про те, що всі країни мають право самостійно визначати підходи до освіти, що відбувається мовою національних менших. Проте важливо, щоб регіональні мови, їх охорона та розвиток не перешкоджали державним мовам.
Далі пані Гриневич прокоментувала окремі моделі навчання мовами різних нацменшин.
За її словами, діти з російськомовних нацменшин ще в початковій школі можуть оволодіти державною мовою без будь-яких особливих зусиль. Це пояснюється тим, що їх рідна мова належить до однієї групи з українською. Вже з середньої школи вони будуть вивчати всі предмети державною мовою, проте, російську мову буде збережено як окремий предмет.
Але інша модель необхідна для дітей з інших меншин, зокрема румунських та угорських. Очевидно, що наші мови належать до різних груп, тому українську таким дітям вивчити не так просто. Тому для них вона вводиться як окремий предмет. А починаючи з 5 класу кількість предметів, що викладаються українською, буде розширено.
Як приклад, пані Гриневич навела минулорічну статистику із ЗНО. Значна частина, 67,5% дітей з угорського суспільства, не змогли скласти тестування з української мови. Румунська меншина має майже такі ж самі дані. Ці випускники не змогли вступити до українських ВНЗ, а отже, в них виникнуть складнощі в подальшій інтеграції в наше суспільство.
Лілія Гриневич пояснила ситуацію і щодо обов’язковості вивчення англійської мови, встановлену в законі.
Дискримінаційним цей захід точна не можна назвати. Держава створює однакові для всіх дітей умови щодо вивчення цієї мови. Немає якоїсь обраної частини. Випускники, що знають англійську мову, мають певні переваги для подальшого власного та професійного розвитку. Це допоможе їм в спілкуванні.
Міністерство освіти і науки стверджує, що запропоновані моделі розширюють можливості учнів шкіл, а значить і обсяг доступних для них конституційних прав, — підсумувала Міністерка.
